Шахи – методи навчання, культура виховання

Методы навчання в шахи

В навчанні шахам не дивлячись на уявну простоту є багато складнощів і особливостей.

Не дивлячись на складність гри дітей починають вчити з дитячого садочка. Змагання проводяться різного рівня з обмеженням за віком з 8 років. Щоб навчити гарно грати дитину до 8 років починаючи з 5-6 років треба прикласти не мало зусиль. Гра юного шахіста до цього віку повинна відповідати вже рівню 1-2 розряду щоб складати конкуренцію іншим. Навіть, якщо починати навчати дітей з 7 років грі в шахи, то для того щоб пройди шлях від початківця до кваліфікованого спортсмена потрібно не менше 1-2 років. Діти які в 5-6 років не можуть не писати, не рахувати звісна річ піддаюся навчанню ще складніше. Змагання вимагають багато сил як фізичних, так і психологічних. Звичайно в таких умовах діти проходять відбір і залишаються лише найкращі.

Заняття проводять кожен день по декілька годин. Відомо що майстри по шахам проводять близько 4 годин в день за шахівницею, гросмейстери 6-8 годин.

Навантаження таке, що навіть найкращі учні не витримують напругі і часто залишають шахи.

Що ж робити, щоб така популярна гра, залишалася всім доступна, була справді масова.

Не так давно я як граючий тренер випробував на собі зовсім іншу методику. Мені здається, що ця методика може бути корисна як талановитим учням, так і всім іншим даючи змогу залучати до шахів дійсно великі маси дітей і дорослих.

Якось я звернув увагу, що деякі шахісти тренуються рідко, але на змаганнях показують досить високий рівень. Відомо, що різноманітні гуртки, предмети в школі в середньому займають 2 дні по 2 годин в тиждень, при цьому результати навчання достатньо високі. Спортивні секції теж проводять заняття в середньому 3-4 рази в тиждень по 1.5-2 години. Тобто не кожен день, як в шахах. І ще зв’язано з необхідним відпочинком, як для м’язів так і для розуму. Чому ж тоді в шахах нема того ж самого відпочинку? Зрозуміла річ, що шахи на стільки інформативний вид діяльності, що про відпочинок здавалося не може буди і розмови.  Але коли шахіст відчуває, що він не втомлений, активний, то і гра його буде кращою!

В результаті таких думок, та ще в результаті збігу де яких обставин довелося випробувати на собі таку методику: 2 заняття в тиждень, правда по 4-5 годин. Після місяця занять результат був вражаючий. Приїхавши на чергові змагання гра була на стільки легка і не вимушена, що навіть граючи з майстрами спорту не виникало відчуття важкості. В результаті після 6 турів я мав 5 очок і вийшов в 7 турі на рейтинг фаворита турніру гросмейстера Боднаря з Вінниці. Вже на початку партії в результаті не дуже активної гри суперника я мав де яку перевагу граючи чорними. Суперник все більше і більше витрачав часу на роздуми і здавалося, що перемога вже «в кармані». Але це мабуть і зіграло злий жарт і розслабившись раніше ніж треба була допущена помилка. З меншим матеріалом здавалося знов вдалося вирівняти позицію, але гросмейстер є гросмейстер і поразка вже була не за горами. В наступному турі знов майстер і знов добрий результат, але вже нічия. Останній тур так як і перший був невдалий. В кінцевому рахунку 5.5 очок з 9 турів, в тому числі 2.5 очка з 4 партій проти майстрів досить не погана для гравця який по рейтингу повинен був претендувати десь на 50%

https://ztrchess.wordpress.com/2015/10/16/чуднівська-вежа-2015-2/

Виникає питання: чи потрібно займатися кожен день по 2-4 години, якщо 2 заняття в тиждень дають кращий результат.

Висновок:

  1. Навчання повинно бути індивідуальним для кожного учня, як по програмі так і по часу.
  2. Відпочинок повинен бути обов’язково, навіть якщо дитина з задоволенням займається багато годин поспіль кожен день, завжди можна зробити перерву для відпочинку хоч пів години.
  3. Змагання потрібні, але між ними теж повинні буди достатні перерви для відпочинку, як фізичного так і психологічного. В середньому 10 змагань на рік. Визначати кількість змагань, які саме змагання першочергові, повинні не батьки чи самі учні, а саме тренер так як саме йому найбільш зрозуміло на яких змаганнях потрібно виступити до яких він і підстроює програму навчання.

Культура виховання дуже важливе питання особливо в наш час, коли права дитини ставляться вище прав дорослих. В результаті маємо таку проблему як не повагу до дорослий з боку молоді. В тому числі не повага дітей до своїх вчителів. В такому становищі праця вчителя (тренера) втрачає мотивацію. Учні здобувши мало мальськи результати на шляху бо великих перемог вже ставлять понад усе своє я, та свій талант, який ще не встиг повністю розкритися, а хто як не тренер знає як в цьому допомогти. Тому тренерам треба багато уваги приділяти культурі поведінки своїх учнів, щоб не залишитися з носом, треба також працювати з дітьми батькам, щоб вчителі залишалися найбільшим авторитетом для їхніх дітей. Треба щоб і діти розуміли, що саме вчителі, та тренери будуть йди поруч з ними усе життя і ті повчання які закладу валися, завжди будуть як посібник для їхніх дій і перемог.

Тренер по шахам кмс Сергій Барановський